Гідроїдні. Особливості життєдіяльності, основні представники.

До класу гідроїдних належать: прісноводні гідри, морські гідроїдні поліпи та деякі медузи.

Типовим представником класу може бути прісноводний поліп — гідра.

Гідра — невелика (близько 1,5 см завдовжки) сидяча тварина, що має здовжене мішковидне тіло. На одному її кінці є рот, внаслідок чого цей кінець дістав назву орального. Протилежний (аборальний) кінець, трохи розширений, утворює ніби «підошву» якою гідра прикріплюється до субстрату. Рот веде в кишечну, або гастральну порожнину, яка закінчується сліпо. Навколо рота розміщені щупальці, здатні, як і все тіло гідри, витягуватися і ско¬рочуватися.

Симетрія тіла — радіальна (променева). Вісь симетрії про¬ходить вздовж тіла через оральний та аборальний полюси. Стінка тіла гідри складається з двох шарів клітин — ектодерми і енто¬дерми. Між ними є тонка безструктурна опорна пластинка. Таку саму будову мають і щупальці.

Ектодерма гідри складається з різних клітин. Основна їх маса являє собою своєрідні епітеліально-мускульні клітини. Від звичайних покривних клітин вони відрізняються тим, що їх ос¬нова, яка прилягає до базальної перетинки, витягнута і перетво¬рена в мускульне волокно.

Між епітеліально-мускульними клітинами розміщуються жалкі клітини, особливо численні на щупальцях. Всередині жалкої клітини е особлива капсула, що містить отруйну рідину і довгу, скручену спіраллю нитку. У відповідь на подразнення нитка вмить викидається з капсули і пронизує або обплутує здобич. Замість витрачених жалких клітин розвиваються нові з недиференційованих (так званих інтерстиціальних) клітин.

Частина клітин ектодерми є чутливими, що служать для спри¬ймання подразнень. Відповідна реакція на подразнення у вигляді скорочення тіла і щупальців відбувається завдяки скороченню