БЕРЕЗА БОРОДОВЧАСТА

Рослина. Дерево висотою 10-20 см з білою корою. У старих деревах основа стовбора чорного-сірого кольору. З глибокими тріщинами. Вітки повислі, молоді червоно-бурі, густо насадженні бородавочками.

Для лікування використовують листя, бруньки, кору, сік, а також березовий доготь. Запаси сировини великі.

Фармакологічні властивості.

Береза має бактерицидні, сечогінні, (найкраще бруньки), протизапальні, глистогінні, проти спазматичні та ранозагоювальні властивості. Препарати з берези регулюють функцію травного каналу (можуть посилювати запори), жіночих статевих органів, обмін речовин.

Показання до вживання:

захворювання сечовивідних шляхів, нирок, шкіри (важкозагоювані рани, вугрі, короста); захворювання печінки, нирковокам’яна хвороба, виразкова хвороба шлунка і дванацятипалої кишки, невроз шлунка, спазми кишок, дипресія.

Способи застосування.

Внутрішньо свіжий березовий сік по 2-3 склянки на день (на 4 чайні ложки листя 400-500мл. Окропу, настоюють 3,5 години, проціджують і відстоюють протягом 6 годин) – по 50-200мл. перед їдою 2-3 рази на день; відвар (чайна ложка бруньок на пів склянки окропу, кип’ятять 15 хв. проціджують і охолоджують) – по 1 столоівій ложці 3-4 рази на день.

Зовнішньо: свіжий березовий сік для вмивання при вугрях або плямах, ванни із свіжого листя. Зігрівальні компреси з потовченого сухого листя, обпареного окропом. Дьоготь березовий застосовується чистий у вигляді мазі.