ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ З СУЧАСНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ

Четвертинний період називають ще антропогеновим (в перекладі — той, що народив людину). Здавна задумувалися люди над тим, як вони з'явилися на Землі. Мисливські племена вважали, що люди походять від тварин. Кожне плем'я мало свого предка: лева, ведмедя або вовка... Ці тварини вважалися святими. Полювати на них суворо заборонялося. Згідно світогляду давніх вавілонян, людину створив з глини бог Бел. Греки вважали творцем людей царя богів — Зевса. Давньогрецькі філософи намагалися пояснити появу людей па Землі більш земними причинами. Анаксімандр (610—546 pp. до н. е.) пояснював походження тварин і людей дією Сонця на мул і воду. Анаксагор (500—428 pp. до н. е.) вважав, що люди походять від риб. В середні віки вважали, що людину створив з глини бог «по своєму образу і подобію». Шведський учений Карл Лінной (1707—1778), хоч і вірив у божественне походження людини, проте в своїй систематиці об'єднав людину а людиноподібними мавпами. Професор московського університету Карл Францовнч Рульє (1814—1858) доводив, що спочатку на Землі з'явилися морські організми, які переселилися на береги водойм. Пізніше вони стали жити на суші. Людина, на його думку, походить від тварин. Французький дослідник Жорж Бюффон (1707—1788) підкреслював анатомічну подібність людини і тварини, Французький вчений Жан-Батіст Ламарк (1744—1829) у книжці «Філософія зоології», яка вийшла у 1809 p., тож відстоював думку, що людина б нащадком людиноподібних мавп.

Чарльз Дарвін (1809—1882) у книжці «Походження людини і статевий добір» проаналізував в світлі теорії природного добору проблему походження людини від тваринних предків. Щоб людина могла сформуватися, пише він, вона мусила звільнити руки. А найбільша сила людини в її розумовій діяльності, що врешті-решт привела людину до виготовлення кам'яного знаряддя. Фрідріх Енгельс пояснив причини звільнення рук у мавпоподібних предків людей і показав роль праці в формуванні людини.