Учені-біологи України
Сучасні досягнення біології є результатом наполегливої праці вчених, навіть короткі відомості про життя та діяльність яких становлять безперечний інтерес.
Автори намагалися розповісти про найвідоміших українських учених, які зробили внесок у розвиток біології та суміжних галузей науки. Це академіки та члени-кореспонденти НАН України, а також учені – засновники науково-дослідних інститутів і лабораторій, нових напрямів досліджень.
Учителі біології знайдуть у статті інформацію про вчених свого регіону і зможуть використати її як на уроках, так і позакласних заняттях. Якщо їх зацікавлять життя та наукові надбання окремого ученого, ми подамо список літератури про нього, підготуємо окремий матеріал.
Альперн Данило Євсійович (1894 – 1968). Народився в Харкові. Закінчив Харківський університет. Працював у Харківському медичному інституті, Українському психоневрологіч-
ному інституті та Українському інституті експериментальної медицини. Основні наукові праці присвячено патофізіології нервової системи, питанням патогенезу алергічних реакцій. Встановив трофічний вплив нервової системи на проникливість судин та тканин. Указав на роль хімічних факторів і нервового збудження в патогенезі деяких захворювань. Член-кореспондент АН України.
Амосов Микола Михайлович (нар. 1913 р.). Народився в с. Ольхово (тепер – Вологодська обл.). Закінчив Архангельський медичний інститут та Всесоюзний заочний індустріальний інститут.
Очолював клініку грудної хірургії Українського науково-дослідного інституту туберкульозу та грудної хірургії, працював у Київському інституті вдосконалення лікарів, Інституті кібернетики АН України, був директором Інституту серцево-судинної хірургії. Основні наукові праці присвячено грудній хірургії, анестезіології та біокібернетиці. Розробляв питання хірургічного лікування захворювань легень та серця, штучного кровообігу, фізіології серця. Запропонував модифікації апарата штучного кровообігу і протезів клапанів серця. Займається проблемами біологічної та медичної кібернетики моделюванням основних психічних функцій мозку. Академік НАН України.
Анненков Микола Іванович (1819 – 1889). Народився в Москві. Закінчив Московський університет. Більше 10 років працював директором Уманського училища землеробства та садівництва, Царициного саду (колишня назва дендропарку „Софіївка”). Основні наукові праці присвячено флористиці, питанням акліматизації рослин, лісівництву. Досліджував дикорослі та садові рослини. Автор „Ботанического словаря”, в якому назви рослин подано п`ятьма мовами, наведено відомості про використання рослин.
Білокінь Іван Петрович (1914 – 1975). Народився в с. Кожанка (тепер – Київська обл.). Закінчив Київський університет. Працював викладачем у Київському університеті, а також директором ботанічного саду Київського університету. Основні наукові праці присвячено фізіології рослин та історії природознавства, дослідженням у галузі фізіології водного режиму рослин. Автор нарисів життя та діяльності К. А. Тімірязєва, М. Г. Холодного, С. Г. Навашина, М. О. Максимовича та інших видатних біологів.
Богач Петро Григорович (1918 – 1981). Народився в с. Соколівка (тепер – Хмельницька обл.). Закінчив Ніжинський педагогічний інститут. Працював у Київському університеті, директором Інституту фізіології тварин при Київському університеті, близько 10 років був проректором Київського університету. Основні наукові праці присвячено вивченню регуляції діяльності травного тракту, роботі м`язів. Академік АН України.
Богомолець Олександр Олександрович (1881 – 1946). Народився в Києві. Закінчив Новоросійський університет в Одесі. Працював у цьому та Саратовському університетах, Московському медичному інституті. Організатор і директор Інституту експериментальної біології та патології України та Інституту клінічної фізіології АН України. Основні праці присвячено питанням патологічної фізіології, ендокринології, онкології, проблемам довголіття. Академік АН України, понад 15 років був її президентом. Один з найкрупніших організаторів науки в Україні. Його ім`я носить Інститут фізіології НАН України.