Життя і наукова діяльність Чарлза Дарвіна
Ч. Дарвін жив в епоху бурхливого суспільного розвитку, коли при-родознавство було на піднесенні, в науці здійснювались важливі від¬криття. Він не мав систематичної біологічної освіти (два роки нав¬чався на медичному факультеті в Едінбурзі, а потім перейшов до Кембріджського університету, де в 1831 р. закінчив богословський факультет), але дуже захоплювався природничими науками, ціле¬спрямовано вивчав спеціальну літературу, займався колекціонуван¬ням, мисливством, брав участь в експедиціях по дослідженню геоло¬гії, фауни, флори окремих районів Англії, був спостережливим, за¬нотовував бачене і намагався дати йому раціональне пояснення. Він зблизився з такими відомими вченими, як зоолог Грант, ботанік Генсло, геолог Седжвік. І не дивно, що, коли виникла потреба ре-комендувати досвідченого натураліста до складу експедицій Генсло назвав саме Ч. Дарвіна, який мав достатні природничі знання і на¬вики польового дослідника.
В кінці 1831 р. почалась п'ятирічна кругосвітня подорож на ко¬раблі «Бігл». Ця подорож була важливою подією у житті Дарвіна, справжньою школою для нього. Інтенсивно працюючи як геолог, зо¬олог, ботанік, він зібрав величезний І дуже цінний науковий мате¬ріал, який відіграв виключну роль в розвитку еволюційної ідеї.
Геологічні спостереження на океанічних островах, в Південній Америці, Кордільєрах та інших місцях підтвердили думку Ч. Лайєла про постійну зміну поверхні Землі під впливом зовнішніх і внут¬рішніх причин. Зіставляючи різні факти, Дарвін приходить до вис¬новку, що вимирання видів тварин і рослин минулих епох не можна пояснити якимись «великими катастрофами».
Дарвіну належить ряд цікавих палеонтологічних знахідок. По¬рівняння скелетів викопних лінивців, панцирників і тих, що існують тепер, показало, що їх кістяк характеризується багатьма спільними рисами; разом з тим в будові їх скелета е помітні відміни. Проана¬лізувавши численні факти, Дарвін приходить до висновку, що вимер¬лі тварини й існуючі мають спільне походження, але останні істотно змінились. Причиною цього могли бути зміни, що відбувались з ча¬сом на земній поверхні. Вони ж могли бути й причиною вимирання видів, рештки яких знаходять у земних нашаруваннях.
За час кругосвітньої подорожі Ч. Дарвін зібрав цікаві матеріа¬ли, які пояснюють закономірності географічного поширення організ¬мів в широтному (від Бразілії до Вогняної Землі) і у вертикально¬му (при підйомі в гори) напрямах. Він звертає увагу на залежність фауни і флори від умов існування тварин і рослин.
Особливо цінний матеріал Ч. Дарвін зібрав на островах Галапагоського архіпелагу, які знаходяться в екваторіальній зоні Тихо¬го океану на відстані 800—900 км на захід від берегів Південної Америки. Дарвіна особливо вразила своєрідність фауни і флори Галапагосів. На архіпелагу трапляється порівняно небагато видів, але для більшості з них характерною є велика кількість особин. Дарвін зібрав 26 видів наземних птахів, причому всі вони, за винятком од¬ного, зовсім особливі і більше ніде не попадаються.