ШОВКОВИЦЯ БІЛА, ШОЛОМНИЦЯ ЗВИЧАЙНА

(еперка, шовковиця)

Morus alba

Однодомне, рiдко дводомне, з розкидистою кроною дерево родини шовковицевих, до 12 м заввишки. Листки м'якi, черговi, черешковi, яйцеподібнi. Квiтки одностатевi, зiбранi пазушними цилiндричними, густими колосоподібними суцвiттями. Оцвiтина проста, чотирироздiльна, дзвоникувата. Цвiте у травнi. Плід - горiшки; на час достигання плодiв оцвiтина стає м'ясистою i квiтки зростаються мiж собою, утворюючи овальне бiле або червонувате, ягодоподiбне суплiддя. Плоди достигають у липнi - серпнi.

Шовковицю культивують у садах i парках.

Для виготовлення галенових препаратiв використовують кору з гiлок i коренiв, плоди i листя. Кору з гiлок заготовляють весною, з коренiв - восени. Листя заготовляють у перiод цвiтiння рослини. Плоди - у липнi-серпнi.

Листя шовковицi мiстить альдегiди, стероїди, флавоноїди (рутин, кверцетин, кемпферол), органiчнi кислоти (яблучну, лимонну, янтарну, виннокам'яну, щавелеву), вiтамiни (А, В, С, РР), ефiрнi олiї, жирнi кислоти.

Свiжi плоди шовковицi посилюють кровотворення, нормалiзують обмiн речовин, покращують роботу серця i шлунково-кишкового тракту.

Застосовують при анемiї, гастритах, ентеритах, колiтах, гепатитах, холециститах, мiокардiодистрофiї, бронхiтах, виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки, цукровому дiабетi, гiпертонiчнiй хворобi, кашлi. Вiдвар кори вживають при статевiй слабкостi (iмпотенцiї). Настоянка листя має бiльш виражену гiпоглiкемiчну дiю.

Внутрiшньо - свiжi плоди їсти 5 разiв на день пiсля їди по 250 г (при захворюваннях серця). Настiй свiжих плодiв (2 ст ложки на 200 мл окропу) приймати по 2 ст ложки 4 рази на день до їди. Настiй листя (2 ст ложки сировини на 400 мл окропу) пити по 50 мл 4 рази на день до їди.

Зовнiшньо - полоскання розведеним соком або настоєм. Для лiкування ран i виразок готують олiю з кори гiлок: (10 г сировини заливають 200 мл очищеної рафiнованої олiєї, ставлять у тепле мiсце на 10 днiв, час вiд часу збовтують).