Лікарські рослини (золототисячник, конвалія звичайна, шипшина)

Золототисячник звичайний — Centaurium erithraea Raf..

Російська назва — золототисячник обыкновенный.

Родина тирличеві — Gentianaceae.

Дворічна трав'яниста рослина. Стебло чотиригранне, зав¬вишки 20—55 см, голе, вгорі — розгалужене. Листки цілокраї, біля прикореневої розетки — обернено-яйцеподібні, стеблові — супротивні. Квітки яскраво-рожеві, зібрані в суцвіття, які утворюють щиткоподібні віяла. Цвіте рослина з середини червня до середини вересня. Поширений золототисячник зви-чайний на сонячних .галявинах, узліссях, сухих луках, пагор¬бах, сіножатях. Райони поширення — Європа, Кавказ, Середня Азія.

Сировина. Збирають усю рослину під час цвітіння, зрізую-чи її ножем. Сушать у затінку, в теплих приміщеннях.

Хімічний склад. У рослині виявлено глікозиди еритроцен-таурин, еритрамін, алкалоїди генціанін (близько 1 %), ерит-рицин, олеанову та аскорбінову кислоти, смоли, дубильні ре човини, солі органічних кислот.

Застосування. Препарати золототисячника звичайного сти¬мулюють секрецію залоз травного каналу, виявляють анесте зуючі та жарознижувальні властивості, посилюють жовчови' ділення.

Наукова медицина використовує золототисячник звичайний як засіб, що збуджує апетит при анацидному та гіпоацидно-му гастритах, а також при атонії кишечника. У народній медицині золототисячник звичайний застосовується як засіб . для стимуляції виділення шлункового соку, при хворобах печінки, нирок, цукровому діабеті. У суміші з травою бобів¬ника трилистого, чебрецю звичайного і материнки звичайної його використовують для лікування алкоголізму.

При гіперацидному гастриті, що супроводжується печією, готують настій 2 столових ложок трави золототисячника зви-І. чайного і 2 столових ложок кореня або листків алтеї лікарської на 3 склянках окропу. Настоюють 4 год. П'ють по 50 мл , 4 рази протягом доби за 30 хв. до їди.