БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ДИТИНИ

План

1. Передача спадкової інформації від батьків до дитини.

2. Вплив факторів зовнішнього середовища на розвиток організму дитини.

3. Біологічне й соціальне у формуванні зростаючого організму.

ПЕРЕДАЧА СПАДКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ВІД БАТЬКІВ ДО ДИТИНИ

Кожна щойно народжена дитина є носієм комплексу ге¬нів усіх своїх родичів: як близьких, так і найдальших. У зв'я зку з цим у неї формується свій, індивідуальний, спадковий фонд, що інакше називається спадкова визначеною біологічною програмою. Це дає їй можливість індивідуально розвиватися. Здійснення цієї спадкової програми можливе лише в тому ви-падку, якщо, поперше, дитина має досить якісні спадкові оенаки, а подруге, має можливість вільно їх розвивати завдя¬ки сприятливому впливу навколишнього середовища.

Людина отримує всі свої навички не в спадщину, а вироб¬ляє їх протягом усього життя Не існує виявлених генів тала¬новитості. Єдине, що визначила наука, — кожне немовля є вмістилищем величезного арсеналу різноманітних задатків. Щоб їх розвинути, необхідні різні умови, у тому числі спеціа¬лізоване навчання й виховання, а також зусилля й турботи батьків, помножені на бажання самої дитини.

Молоді люди, що хочуть створити родину, повинні перед одруженням поцікавитися у своїх родичів, які в них є спадко¬ві хвороби. Адже всім давно відомо, що в спадщину переда¬ються, крім зовнішніх ознак і деяких біохімічних особливос¬тей організму, чимало хвороб або хоча б схильності до цих захворювань. Крім цього, необхідно знати, який вплив має на внутрішньоутробний розвиток плоду паління або вживання алкоголю. Усе це необхідно для того, щоб на ранньому етапі можна було продіагностувати й почати лікування усіх вияв¬лених спадкових захворювань, а також профілактику уродже¬них дефектів розвитку.

Г. Менделем у 1865 році були відкриті закони генетики, науки, що вивчає закони спадковості. Учений довів, шо в ос¬нові всіх спадкових ознак лежать ці закони. Морган вивів хромосомну теорію спадковості. Відповідно до цієї теорії спа¬дковість різних якостей у багатьох поколіннях обумовлюєть-ся спадковістю їхніх хромосом, що знаходяться в ядрі клітин і містять у собі всю генетичну інформацію.

Сучасні дані науки стверджують, що хромосоми ядер¬ної речовини представляють гігантські полімерні молекули, які складаються з ниток нуклеїнових кислот і невеликої кількості білка. Кожна пара хромосом має певний набір генів, які контролюють прояв тієї або іншої ознаки. Вченим вда¬лося розшифрувати структуру дезоксирибонуклеїнової ки¬слоти (ДНК) і механізм її самоподвоєння, у результаті чого стала відомою природа гена. Було з'ясовано, що до складу ДНК входять цукор, дезоксирибоза, фосфорна кислота і чотири основи — аденін, гуанін, тимін і цитозин. У молекул ДНК двонитчаста структура. Основи розташовані між двома нитками, що йдуть паралельно і згорнуті спіраллю.