Життєвий і творчий шлях Степана Пушика
Степан Григорович Пушик народився 26 січня 1944 р. в с.Вікторові, Галицького району, Івано-Франківській області в селянській родині. Середню освіту здобув у Вікторовській, Комарівській та Косівській середніх школах , спеціальну - в Тлумацькому сільськогосподарському технікумі та літературному інституті в Москві.
Трудову і творчу діяльність почав з п'ятнадцяти років. Працював рахівником і плановиком-економістом в колгоспах косівського та Верховинського районів Івано-Франківської обл. Служив у армії - після на журналістській роботі. Був головою клубу творчої інтелігенції, керівником літстудії, асистентом, старшим викладачем. Доцентом Київського та Прикарпатського університетів. Степан Пушик обирався Народним депутатом України (1990-1994 рр.). Належав до Народної Ради та Демблоку, голосував за суверенітет на за Акт про проголошення незалежної України. У Верховній раді був членом Комісії культури й духовного відродження, а також - головою підкомісії парламенту.
Степан Пушик - член Спілки письменників України, українського ПЕН-клубу, Ради Спілки письменників, Президент Фонду культури, Головної Ради Всеукраїнського Товариства пам'яток історії та культури. Був головою оргкомітету по створенню обласного Товариства української мови імені Т.Г.Шевченка, яке очолював. Член редколегії часописів "Дзвін", "Березіль", лауреат Державної премії імені Т.Г.Шевченка в галузі літератури, також премій М.Ірчана, О.Копиленка, ряду літературно-мистецьких конкурсів.
Поет, прозаїк, фольклорист, публіцист, літературознавець, кандидат філологічних наук, доцент Прикарпатського університету імені В.Стефаника.
Автор поетичних збірок "Молоді громи", "Золотий Тік", "Писаний камінь", "Задума Гір", "Головиця", "Луни", "Галич", "Заплаканий промінь", книжки вибраних віршів, поем і пісень "Хмаролом". Для дітей випустив збірки"Маленьке шпаченя", "Золотий човник".
Десятки ліричних творів Степана Пушика стали піснями. Їх поклали на музику композитор А.Кос-Анатольський, В.Івасюк, О.Білаш, А.Пашкевич, Б.Шиптур, Б.Юрків та інші. Окремим виданням вийшла збірка пісень, буклети "Співають гори", "Любисток", "Над горою місяць повен", "Козак гуляє", аудіо і грамзаписи.
Степан Пушик також автор романів. Повістей, оповідань, нарисів. Есе, літературознавчих розвідок, розвідок з міфології, історії, краєзнавства. Окремими книжками побачили світ "Страж-гора", "Галицька брама", "Ключ-зілля", "Перо Золотого птаха", "Дараби пливуть у легенду", "Івано-Франківщина", "Землі нев'януча краса". Цей перелік буде не повний, якщо не додати збірок зібраних і упорядкованих казок, легенд, переказів, тостів, а саме: "Казки Підгір'я". "Золота вежа", "Срібні воли", "Українські тости" та багато книжок виданих у співтоваристві.
У співавторстві із В.Смоляком С.Пушик створив п'єсу за новелами В.Стефаника "Земле моя", яка з успіхом йшла на сцені Івано-Франківського обласного музично-драматичного театру імені Івана-Франка.
Цінним здобутком митця є його переклад, реконструція та розшифрування багатьох темних місць "Слово о полку Ігоревім".
Поет брав участь в створенні телесеріалів "Тарасові шляхи", "Карпатське літо", "Живе джерело". Він упорядкував і видав посмертні твори Ольги Стрілець.
Побував у багатьох країнах світу.
Твори Степана Пушика перекладені на російську, китайську , румунську, молдавську, білоруську, литовську, киргизьку, словацьку та інші мови.