МЕЧЕТЬ ОМЕЙЯДІВ У ДАМАСКУ

Однією з найвизначніших пам'яток архітектури раннього середньовіччя на Близькому Сході є славнозвісна мечеть Омейядів у Дамаску, збудована Халіфом ал-Валідом у VIII ст. Серце старого Дамаску — міський базар Сук. За ним — численні середньовічні споруди. За будівлями видно купол мавзолею Салах-ед-діна, одного з арабських героїв середньовічних часів. Далі — стіни, що огороджують комплекс Великої мечеті Омейядів. Колись тут стояв античний храм, пізніше була збудована базиліка, згодом перетворена в церкву Іоанна Предтечі. У 705-715 рр. базиліку перебудували в мечеть.

Привертають увагу в мечеті частково уцілілі фрагменти прекрасно виконаних сірійськими майстрами мозаїк із зображеннями дерев, палаців, фантастичної архітектури міст, а також зображення па золотому фоні біля вхідного портика мечеті. Інкрустовані різноколірним мармуром панелі стін і пілонів контрастують з гладкими поверхнями стін та аркад. Художній ефект інтер'єра доповнюють карбовані металеві світильники, підвішені на ланцюгах, що спускаються з-під стелі, та дорогі килими, якими вкрита кам'яна підлога. Незвичайний характер інтер'єра мечеті. Простір її розкривається перпендикулярно до міхрабу, оскільки первісну базиліку було орієнтовано із заходу на схід, а міхраб, за правилами Ісламу, мусив бути повернутий до Мекки, у даному випадку — на південь. Увага будівничих була зосереджена на інтер'єрі та закритих дворах перед ними. Мечеть Омейядів цікаво відвідати увечері. Коли великий двір поступово охоплюють присмерки, на високій, могутній вежі мінарету, що домінує над усім містом, ще видно відблиски сонця, а в самій мечеті освітлені мерехтливими світильниками колонади ніби віддаляються.