ДНІПРОГЕС ІМЕНІ В. І. ЛЕНІНА

Про те, що промислова споруда може бути шедевром світової архітектури, свідчить оспіваний у піснях і поемах Дніпрогес імені В. І. Леніна.

Споконвіку шлях до моря перегороджували кам'яні брили порогів, через які з шаленою силою проривалася річка. Звільнити шлях до моря, приборкати водяну стихію мріяли цілі покоління, але здійснити цю мрію зуміли лише радянські люди.

Із спорудженням греблі, що на 50 м підвищила рівень води в Дніпрі, відкривався водний шлях для суден. Дніпрогес на той час давав промисловості Донбасу та Кривбасу півмільйона кіловат електроенергії. Все це здійснювалося за Ленінським планом ГОЕЛРО.

Дніпрогес почали будувати в 1927 р. Керував будівництвом відомий радянський учений академік О. В. Вінтер. Проект комплексу споруд розробили архітектори В. О. Веснін, М. Д. Коллі, Г. М. Орлов та С. Г. Андрієвський. Комплекс складався з греблі, завдовжки 700 м, шлюзу з баштами управління, силової та знижувальної станцій, моста та інших будівель. Гребля пружинистою кривою вигинається назустріч водяному напору, її могутні стояки утворюють чіткий метричний лад. Потоки води бурхливо спадають з водостічних отворів, підсилюючи враження напруги й динаміки.

Об'єм силової підстанції з машинним залом завдовжки 200 м і заввишки 20 м спокійний і урівноважений. Він гармонійно контрастує з динамічним образом греблі і ніби виражає могутню силу людей, що подолали стихію.

У 1932 р. Дніпрогес, найвизначніша споруда першої п'ятирічки, дав країні перший струм. Споруди Дніпрогесу в єднанні з природою створюють видатний архітектурний комплекс. Усі його елементи — гребля, електростанція, шлюз, мости і навіть такі інженерні споруди, як крани і щогли електропередач,— органічно вплітаються в єдиний ансамбль великої художньої виразності.

Поряд з Дніпрогесом, там, де колись стояли будинки невеликого міста Александровська, виросли квартали соціалістичного Запоріжжя, одного з найкращих обласних міст нашої республіки.

Дніпрогес зруйнували німецько-фашистські загарбники, але героїчною працею радянських людей його було відбудовано в перші повоєнні роки.

На мальовничій площі на лівому березі Дніпра, поряд з греблею у 1964 р. було побудовано величний пам'ятник В. І. Леніну (скульптори М. Г. Лисенко, М.М. Суходолов, архітектори Б. І. Приймак, В. Є. Ладний). Пам'ятник органічно доповнив ансамбль і став його ідейно-композиційним центром. Споруда Дніпрогесу з великою художньою силою відображує велич безсмертних ленінських ідей. Про це образно і проникливе сказав товариш Л. І. Брежнєв у своїй книжці «Відродження»: «Дніпрогес — це не просто одна з сотень електростанцій, збудованих за роки Радянської влади. 6 сьогодні і потужніші, досконаліші... Дніпрогес на нашій землі — це як Пушкін у літературі, як Чайковський у музиці. Хоч би які велетні з'являлись на Волзі, Ангарі, Єнісеї, їм не затьмарити величі патріарха радянської енергетики».