ЦЕРКВА САНТ АНДРЕА В РИМІ

Архітектурний стиль барокко (звідки пішла ця назва — невідомо. Вона означала дивний, вигадливий, фальшивий — так згодом називали цей стиль прихильники класицизму) сформувався тоді, коли на зміну епосі Відродження прийшли часи феодально-католицької реакції в Італії.

Архітектори тих часів, будуючи церкви та палаци феодалів, відмовились від чітких і ясних правил ренесансної архітектури і всю свою творчість спрямували на створення споруд, що мали вразити глядача, вплинути на емоції та почуття. В архітектурі стилю барокко запанували динамічні форми і композиції, насиченість фасадів пластичними елементами, скульптурами, ефектами світлотіні, набули розповсюдження ілюзорні ефекти, коли споруди здаються більшими, ніж вони є насправді, а розпис плафонів (стель) імітує небо, в якому літають юрби святих і янголів. Треба віддати належне митцям барокко: це вони робили з великим художнім хистом — їхні мистецькі шедеври полонять глядача і в наші дні. Найвидатнішим зодчим бароккової архітектури середини XVII ст. в Італії був Лоренцо Берніні (1598-1680).

Є в Римі вулиця Віа Квіріпаке, де стоїть невелика церква Сант Андреа, що є одним з найкращих творів архітектури барокко. Вона збудована в 1653 р. Лоренцо Берніпі. Це чи не найкращий твір зодчого. Тут усі форми побудовано на криволінійних елементах, і архітектура сприймається в русі, але на диво плавному і спокійному. Півовальні сходи ніби стікають від мальовничого двоколонного портика, що підтримує напівкруглий у плані антаблемент. Його викривлені лінії пересікаються в перспективі з карнизом великого напівкруглого вікна західного фасаду. Уся композиція входу вписана у великий портик з високими корінфськими пілястрами з обох боків і трикутним фронтоном. Спокійні також і форми інтер'єру. Це — овальної форми зал, стіни якого ритмічно розділені корінфськими пілястрами. Між ними в обрамленні арок розміщено піші з живописними полотнами. Ритм пілястр підхоплюють ребра купола, що сходяться вгорі біля світлового ліхтаря. З широких вікон, через золотаві вітражі, ллється м'яке світло. Сант Андреа полонить нас своєю зрозумілістю, простотою і ніби запрошує зайти і відпочити від галасливого гомону римських вулиць.